І хоча ми продовжували займатися різного роду заробітками, ідея продукувати жалюзі мене постійно спокушала. Випитував, вишукував інформацію – де таке робиться, щоб можна краєм ока подивитись що до чого, де продають комплектацію, скільки треба, бодай, мінімально вкласти і тд. Так слово по слову взнав, що в сусідньому місті Бартошице, хтось там таке робить. От якось уточнивши адресу, я і появився на порозі у виробника жалюзі. Це була квартира , здається, на другому поверсі. На час моєї появи цей пан вже не займався виготовленням жалюзі. Як пояснював – не пам’ятаю, але судячи з того, яку «лінію»)) він мені продав, здогадуюсь причину банкрутства. Він запропонував викупити в нього все – якийсь обрізочні та пробивні штампи), профілярку, ще якісь приспособи та кілька кульків запчастин)). На що я і погодився. Не пригадую скільки все це коштувало, тільки це не було дуже дорого – він хотів цього позбутися і забути))
Так ось, нав’ючивши весь цей крам в свою шестірку, десь прикупивши для взірця одиночні жалюзі, я успішно приїхав до батька в майстерню з «крутою» ідеєю і зашкальним ентузіазмом. Батькові ідея теж сподобалась і він зробив для цих приспосіблень деревяні відповідні основи та стіл. Технологія, хто не полінується вникнути, там справді не космічна та все ж свої нюанси є. Так проекспериментувавши якийсь тиждень-два закінчилась лента, а до жалюзі ще далеко.
Тут короткий відступ. В початковому наборі «юного жалюзіста»)) була лента, її було не багато, на максимум 5-8м2 виробу. Але!! Може ще хто пригадає таку ленту – без пофарбування, просто нічим не покритий алюміній(чи якийсь склад). Як згодом виявилось, ця лента не годиться для якісного виготовлення жалюзі, тим паче в новачка нічого не вийде. Вона була неоднорідної товщини, що унеможливлювало якісне профілювання, а відповідно і виріб виходив не достатньо акуратний, не чіткий, не фірмОвий. Я вже не говорю, що всі маніпуляції з стальними карнизами проводились за допомогою ножовки, дрелі та напильників. Ніхто з тодішних замовників не зауважував ручну обробку карнизів, оскільки робилось якісно, та все це забирало багато часу. Згодом стало зрозуміло – 1)що всі ці приспособи та інструментарій є без будь-яких регулювань, а це нонсенс, 2)що під такі роботи не підходять деревяні основи, потрібні жорсткі металеві конструкції та чітке горизонтальне вивірення, 3)що…. І ще цілий ряд що. Все це приходило з досвідом, з часом, з затратами.
На чергові закупи комплектації я поїхав вже до Варшави. Тоді ж інтернету не було – купляв газети з оголошеннями та рекламою та дізнавався – де в околиці Варшави заходять якийсь продуцент. Цього разу мені не повезло – по рекламі знайшов якогось виробника-перекупника десь за 12-15км від міста в північно-західному напрямі. Закупився в нього вже з запасом. Плюс, тоді він запропонував і продав коробку фарбованої на біло ленти виробництва ф-ми SANY(Швеція) – а це виявилось вирішальним фактором у якісному профілюванні, що і дозволило дивитись в перспективу оптимістичніше. Закупи вже були серйозніші, але бажання добратися до свого цеху) і продовжувати експериментувати знівелювало контроль за фінансовою складовою, а саме – я здорово переплатив. Вже їдучи в авто, я прикинув, що заплатив за комплектацію більше, ніж з тої комплектації вийде готових жалюзі. Зауважу, чи цього продавця замучила совість чи що інше – десь перед Варшавою він мене наздогнав, зупинив і в вибачальному тоні пообіцяв, що в наступний раз він врахує ці моменти і якось компенсує. Ну, наступний раз вже був в іншому, місці. Це вже було з боку в’їзду в місто, а саме дільниця Радосьць. Це було і ближче, і фірма була відповідна – поважна та відповідальна.
За якийсь місяць-півтора поняття в основах виготовлення жалюзі вже були дещо напрацьовані, а нюанси та вдосконалення обладнання потребували контакту з заводським виконанням, плюс основний ринок збуту все одно буде Львів – 1 серпня 1994р все обладнання та наявна комплектація благополучно перемістилась у львівський гараж)).
До слова, з вдячністю пригадую одного з перших, якщо не найпершого солідного Замовника – це був симпатичний вусатий продавець в магазині господарських товарів, навпроти Оперного театру(чуть правіше). Його замовлення двох чи трьох габаритних виробів вселило віру в правильності вибраного курсу.